Перейти до вмісту

Азартні ігри «в законі»

13 серпня 2020 р. набув чинності Закон України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор». Він запускає в роботу ринок гральних послуг, який відтепер стає легальним. Про особливості цього закону та його впровадження говоримо з Партнером юридичної компанії Eterna Law Артемом КУЗЬМЕНКОМ

Як би ви охарактеризували призначення профільного закону?

— Тривалий час азартні ігри на території України були заборонені. Натомість сформувався досить великий сірий та чорний ринок поза межами правового поля. Зрозуміло, що бюджети будь-яких рівнів не отримували надходжень від цієї діяльності. А люди, котрі грали в таких закладах, не були жодним чином захищені від зловживань операторів. Ухвалення закону вирішує ці проблеми: держава починає отримувати кошти у вигляді ліцензійних платежів, а в майбутньому, після запуску ринку, і від податкових надходжень. Важливою є і соціальна спрямованість документу, що передбачає застосування регламентованих у світовій практиці принципів відповідальної гри з метою захисту гравця.

Як ухвалювався закон? Чи долучалися до його розробки представники грального бізнесу?

— Процес розробки та імплементації закону був досить складним і тривав понад півтора року. Це соціально гостра тема, в Україні, як і в усьому світі існують досить різні погляди на азартні ігри. До того ж у нас була відсутня належна експертиза для прийняття нормативно-­правових актів такого рівня, народним депутатам доводилося вислуховувати позиції всіх сторін. Бізнес також був залучений до обговорення законопроекту на етапі його проходження через Комітети Верховної Ради. Дискусія була публічною, і всі бажаючі мали можливість долучитися до цього процесу.

Чи достатньою мірою закон враховує особливості та потреби грального бізнесу? Чи спроможний він забезпечити його розвиток?

— Закон достатній для того, щоб запустити ринок, але про розвиток, напевне, говорити трохи складно. Я вже згадував, що процес ухвалення цього документу був непростим, тож закон містить низку позицій, які стримують розгортання азартного бізнесу в сучасних реаліях. Для подолання таких перепон до закону треба вносити зміни. І це неодмінно станеться, оскільки з’являтиметься право застосування і напрацьовуватиметься практика щодо регулювання цієї сфери. Законодавство має вдосконалюватися для того, щоб адекватно регулювати гральний бізнес в той чи інший період часу.

На які види діяльності поширюється дія закону? Наскільки чітко він прописує умови облаштування та ведення грального бізнесу?

— На сьогоднішній день закон регулює основні види азартного бізнесу, які існують у світі. А саме: наземне казино, казино в мережі Інтернет, букмекерську діяльність, зали гральних автоматів і онлайн-­покер. Ще у нас діє окремий закон про державні лотереї, до нього також були внесені зміни для гармонізації із законом про азартні ігри.
Закон досить комплексний, він детально визначає умови для роботи грального бізнесу. Це і вимоги до приміщень, до публічної діяльності, до грального обладнання, його сертифікації, а також питання державного регулювання нагляду за цією сферою.

Як закон регламентує діяльність Інтернет-­казино? Чи обмежується доступ до таких ігор для неповнолітніх, психічно неврівноважених людей тощо?

— Законом передбачені запобіжники, щоб не допускати до гри осіб, які мають щодо цього певні обмеження. Йдеться про загальні обмеження, встановлені законом, а також про ті, що стосуються конкретних фізичних осіб. Зокрема встановлені вікові обмеження: до азартних ігор не допускаються особи до 21 року. Для реалізації цієї функції є контроль за доступом до ігор в мережі Інтернет. За допомогою наявних на сьогодні технічних можливостей можна стовідсотково ідентифікувати реальний вік того чи іншого користувача, що дозволяє оператору ухвалити рішення про його допуск чи недопуск. Щодо інших груп існують підходи самообмеження: особа може самостійно обмежити себе щодо участі в азартних іграх, і доступ для неї буде заблокований. Особа, яка зловживає грою в азартні ігри, може бути обмежена рішенням суду за позовом близьких осіб. Законом передбачені всі інструменти, щоб обмежити доступ особам, які мають захворювання чи потерпають через лудоманію (залежність від азартних ігор) до гральних закладів.

Які обмеження закон встановлює для індустрії розваг, чи всі вони, на вашу думку, виправдані?

— Таких обмежень чимало. Певною мірою це спричинено тим, що під час розробки законопроекту народним депутатам бракувало належної інформації про можливості функціонування тих чи інших механізмів регулювання діяльності сфери азартних ігор в інших країнах. Але такі підходи можуть негативно позначитися на розвитку грального бізнесу: якщо регульовані, контрольовані гральні заклади не відкриватимуться через численні заборони, їхнє місце посядуть нелегальні. І це може бути проблемою, оскільки де-факто ринок легалізований, але йому не вигідно здійснювати діяльність у зв’язку з великою кількістю обмежень. Тож закон не працюватиме так, як повинен, і ринок може бути частково нелегальним.

Про які саме обмеження йдеться?

— Наприклад, законом заборонено розміщувати пункти обміну валют у гральних закладах. Багато іноземних операторів вважає, що це неправильно, оскільки в першу чергу закон був зорієнтований на туристичний потенціал. Якщо іноземні туристи приїжджають грати в казино, їм потрібно міняти іноземну валюту на гривні. Отже такі пункти обміну будуть біля казино, де-факто нічого це не змінює з точки зору захисту гравців, а просто робить незручним оперування.
Є заборона розміщувати зали гральних автоматів ближче 500 метрів до закладів освіти. І такі гральні заклади не має бути видно з вулиці. Закон встановлює вимоги щодо мінімальної площі гральних закладів.
Норма про 500 метрів до освітніх закладів серйозно обмежує кількість можливих локацій для відкриття гральних закладів, бо складно знайти готелі, особливо в центральній частині міста, поблизу яких не розташовані навчальні заклади. Адже йдеться не лише про школи, дитячі садки, але й про музичні школи чи приватні дитячі садки. Такі заборони та обмеження не позначаються на захисті дітей, оскільки діти й так не можуть потрапити до грального закладу, але вони можуть спричинити негативний вплив на ринок в цілому і створити передумови розвитку нелегальної його частини.

Чи стосується згадана норма вищих навчальних закладів?

— Так, і вищих навчальних закладів, і приватних, і будь-яких гуртків. Законом не врегульоване питання, а що відбувається, якщо навчальний заклад відкривається після облаштування залу гральних автоматів. Скажімо, інвестиції у відкриття грального закладу складають кілька мільйонів доларів, а за два тижні поряд з’являється музична школа. У законі не зазначається, за ким першість, просто є заборона. Це дає можливість для маніпуляцій з боку недобропорядних громадян, які можуть зловживати такою нормою. Що в кінцевому результаті буде впливати на інвестиційний потенціал галузі.

Чи потребує імплементація закону ухвалення підзаконних нормативно-­правових актів? Яка тут ситуація?

— Насправді основні нормативно-­правові акти вже прийняті. Логіка закону була в тому, що він не передбачає великої кількості таких актів — щоб запустити ринок швидко, почати захищати гравців і наповнювати бюджет.

Закон лише набув чинності, а ринок уже запропонував Верховній Раді певні поправки до нього. Як на них відреагували законодавці?

— Розвиток тих чи інших сфер спонукає внесення змін до законів. І згаданий закон не є винятком. Запропоновані поправки стосуються як посилення захисту гравців, так і усунення технічних помилок, яких припустилися при ухваленні закону. Є пропозиції, що спрямовані на виправлення чинних законодавчих обмежень, які є неефективними і не дозволяють ринку розвиватися належним чином.
Верховна Рада наразі не береться за їхній розгляду, оскільки предмет регулювання досить складний, можливо, нема належного розуміння у необхідності таких правок. Зокрема це стосується і змін до податкового законодавства: податки досить високі, їх потрібно корегувати. Сьогодні весь ринок фактично чекає зміни податкових ставок для того, щоб запрацювати на повну силу.

Як український закон виглядає у порівнянні з відповідними законами інших країн?

— Коли йдеться про зайві обмеження, передбачені в ньому, то тут наш закон жорсткіший. Якщо зважати на ефективне регулювання, його підходи значно ліберальніші. Передбачено чимало спрощених процедур, наприклад, для отримання ліцензії тощо.
Але загалом наш закон не копіює закони інших країн. Він може бути подібним лише в певних частинах. Так, стосовно вартості ліцензій і порядку їх сплати він подібний до грузинського закону. У підходах до захисту гравців нагадує мальтійський чи британський закони. Робоча група використовувала найкращі напрацювання, які були в цій сфері в різних країнах.