«Якщо ви хочете, щоб гроші посипалися в Україну, то повинні внести зміни до законодавства.»
18 вересня відбулося офіційне відкриття першого в країні міжнародного казино Шангрі Ла, яке входить в міжнародну гемблінгову компанію Storm International. Ми поспілкувалася з Майклом Боттчером, засновником компанії Storm International, що володіє мережею казино Shangri La, і поки єдиним іноземним інвестором в гральний бізнес в Україні. В ексклюзивному інтерв’ю для ГІ Боттчер розказав про свій професійний шлях, поділився роздумами про чинне українське законодавство щодо грального бізнесу, основні нюанси та перепони для подальшого розвитку індустрії, чи варто інвестувати в Україну, як змінився бізнес за останні 30 років та чи реальний Лас-Вегас в Україні.
Майкле, враховуючи, що це перше інтерв’ю для нашого журналу, розкажіть, будь ласка, як Ви починали і як потрапили на посаду, яку нині обіймаєте.
М. Б.: Я розпочав як дилер у 1972 році, тобто майже 50 років тому. 20 років я працював у різних казино, спочатку в Англії, потім поїхав до Ірану, відтак на Багами. У США працював в Атлантик-Сіті та в Нью-Джерсі, нетривалий час — в Іспанії, а також на круїзних лайнерах. Згодом повернувся до Англії, де мене взяли на посаду менеджера проєкту для відкриття казино в Єгипті ще в 1989 році. Після Єгипту я відкрив 2 казино в Туреччині, у Польщі та в багатьох інших місцях. Якось у 1991 році мене попросили приїхати в Україну, щоб подивитися на можливість відкриття казино, тому що Радянський Союз розвалився і ми отримали можливості «східного дикого ринку». Все було майже повністю корумповано, без інфраструктури, працювати практично неможливо, і було зарано розглядати Україну як ринок для інвестування. Тоді я працював у американській компанії Atlantic Associates і ми якраз збиралися залишити Україну, коли з Маямі зателефонував один із співвласників компанії і сказав, що отримав дзвінок із Москви. Оскільки ми вже були в Києві, чи не могли б ми полетіти до Москви, яка була за годину льоту? Хоча рівень корупції у двох сусідніх країнах був однаковим, енергію та можливості вони мали абсолютно різні. Можливо, мені просто пощастило, але я бачив, що є перспективи щось робити, і так почалися мої пригоди на «Дикому Сході».
Я повернувся до Росії в січні 1992 року, і мені знадобилося кілька місяців, щоб відкрити перше в Москві казино під назвою Elite. У нього було всього 3 столи, і це були невеликі інвестиції — думаю, десь близько 25 000 доларів США, тому це справді реалізувалося малими ресурсами. Це було відправною точкою. Потому я відкрив кілька казино за межами Москви, в Іркутську, Новосибірську та Петербурзі, а також у Запоріжжі та Києві. Тоді це було безглуздо, оскільки люди весь час просто крали, якщо тільки я не був там постійно. Мені знадобилося менше року, щоб зрозуміти, що я даремно марную час на поїздки в регіони, і що я повинен просто залишитися в Москві і сам все контролювати. Ось що я робив протягом наступних кількох років — я працював, спав і будував казино.
Ви поки що єдиний іноземний інвестор в Україні (в гральній індустрії). Чи не могли б Ви розповісти більше про свої погляди на українське гральне законодавство та як воно впливає на Ваш бізнес?
М. Б.: Той факт, що був ухвалений закон, засвідчує, що це було необхідним, оскільки по всій країні діяли (і, на жаль, досі діють) багато сотень незаконних операторів, і жоден із них не сплачував ліцензійних зборів чи податків. Ігри могли стати чудовим джерелом державного доходу.
Це дуже гарна ідея — розмістити казино в 5‑зіркових готелях у Києві та за межами столиці в 4‑зіркових готелях…..
Повну версію Ви зможете прочитати після виходу друкованої версії журналу.