Гральний бізнес в онлайні став звичним явищем у різних країнах світу. Сьогодні до нього дедалі більше призвичаюються й українці.
Невдовзі ми можемо стати європейським хабом геймінг-індустрії.
Перехід в онлайн розпочався ще наприкінці 90‑х років. Його зумовлювали кілька вагомих факторів. Саме на цей час припав інтенсивний розвиток Інтернету та цифрових технологій, а відтак і активної діджиталізації населення. Багато секторів економіки почали знаходити собі місце у віртуальному світі. Серед них виявився і гральний бізнес.
«Проблема полягала в тому, щоб можна було збирати гроші онлайн. На той час не існувало відповідних інструментів. І щойно з’явилися перші платіжні рішення в Інтернеті, щоб можна було проплатити, перевести гроші на гральний депозит, виникла й можливість грати онлайн».
Про це розповів керівник та засновник компанії Gambleware solutions Лаша Шіхашвілі. На сьогоднішній день він є одним із провідних галузевих експертів, який уже близько 20 років працює в геймінг індустрії, а з 2013 року займається її онлайн-напрямком і навіть впродовж трьох років працював директором мережі онлайн-казино на Мальті.
Він пригадує, що спочатку цей ринок був нерегульованим і це викликало чимало проблем: «Основна цінність грального бізнесу і особливо в онлайні коли азартні ігри стають доступними, — це відповідальна гра. Тому всі регуляторні органи створюються для того, щоб не було «дикого Заходу», щоб люди не спускали усіх своїх статків в казино».
Перші кроки в регуляційному напрямку зробили острівні держави в Карибському басейні. У них з’явилися регуляції за платежами та ліцензіями. Згодом до цього долучилися й інші країни, отож був вибір, де можна вести цей бізнес — на Мальті, в Австралії, у Новій Зеландії, в африканських країнах, у Великій Британії.
Також серйозним фактором, який підштовхнув гральний бізнес мігрувати до віртуального світу, була потенційна можливість залучити до нього величезну кількість гравців. Оскільки у кожного є гаджети, вони мають можливість грати онлайн. Причому робити це цілодобово та в будь-який юрисдикції. Азартна гра перетворюється на доступну розвагу, як похід до театру чи в кіно.
«Для цього, — уточнює Лаша Шіхашвілі, — достатньо лише досягти відповідного віку, мати кредитну картку та доступ до Інтернету. І все — ви зареєструвалися та можете брати участь у грі».
Анонімність також відіграє неабияку роль: гравцеві не обов’язково показувати власне обличчя та засвідчувати свою особистість, як це робиться в наземному казино.
У результаті в одне онлайн-казино можна залучити мільйони гравців. А отже, — і великі гроші. За інформацією Лаші Шіхашвілі, на сьогодні щорічно в цьому сегменті грального бізнесу обертається 50–70 млрд. доларів. Очікується, що в 2025 році ця сума перетне показник у 100 млрд. доларів.
Український гральний бізнес теж зацікавився онлайном на початку 2000‑х. Однак невдовзі потрапив у досить специфічну ситуацію, коли в нашій країні азартні ігри опинилися поза законом на тривалий час. Але коли бізнесу щось забороняється, каже Лаша Шіхашвілі, він починає шукати альтернативні варіанти: «Після заборони у нас грального бізнесу багато з тих, хто займався азартними іграми та їхньою організацією, почали шукати інші юрисдикції, ліцензійні зони. Вони купували ті ж мальтійські ліцензії та працювали на зовнішній ринок».
Звісно, ці компанії отримали відповідний досвід роботи в онлайні, хоча й не такий значний у порівнянні з тими, хто безперешкодно розвивалися в цьому напрямку. Та навіть такими здобутками можна сьогодні скористатися й отримати бажаний результат. Тим паче, що для цього є всі підстави.
«Ми маємо дуже велику країну та дуже великий потенціал з точки зору інтелектуального та людського ресурсу. Чимало країн, які запровадили регуляцію, мають малочисельне населення, там важко знайти необхідні кадри, тож їх доводиться запрошувати. Понад усе це стосується ігрових та ІТ-компаній, які розвивали свої продукти. Тому ці іноземні компанії змушені були відкривати свої офіси в Україні, де є такі кадри», — розповів Лаша Шіхашвілі.
За його словами, цим фактором Україна теж може скористатися з вигодою для себе, бо отримає конкурентну перевагу. Головне при цьому розуміти, що тривала перерва в легальній роботі національного ринку зумовила відставання від світового, тому треба діяти оперативно та рішуче. І це дозволить нам стати європейським хабом у гральному бізнесі та геймінгу в цілому.
«Один із факторів, який цьому сприяє, це пошарпана репутація Мальти, — каже Лаша Шіхашвілі. — Там були серйозні скандали, пов’язані з відмиванням грошей. Фактично Мальта була офшорною зоною в межах Євросоюзу. І через те, що вона хотіла дедалі швидше розвивати цей бізнес, то припустилася деяких помилок. Пішли серйозні перевірки з боку центробанків низки країн і Центробанку Євросоюзу, які виявили ці порушення. Тому зараз не всі хочуть розвивати свій бізнес на Мальті, як раніше».
До того ж ця острівна держава має лише 400 тис. населення і як будь-яка невеличка країна відчуває брак кадрів, які доводиться завозити із-зовні. Мінімальна офіційна зарплата тут не менш — 1 тис. євро. Вона сплачується легально, «конверти» тут не проходять.
Свого часу Мальту облюбували скандинавські фахівці грального бізнесу, яких особливо приваблював місцевий клімат. Але в них найнижчий рівень оплати — це 2,5–3 тис. євро. Такі високі зарплати лягали тягарем на місцевий гральний бізнес та понижували його рентабельність.
«Тому зараз відкрилося вікно можливостей для України. Ми здатні привернути до себе тих людей і ті компанії, які так чи інакше розчарувалися в європейських регуляціях, але хочуть розвиватися, і у них для цього є потенціал. І для них Україна зараз, навіть якщо винятково орієнтуватися на людський ресурс, це просто Клондайк. І нехтувати цією можливість не можна», — переконаний Лаша Шіхашвілі.
Він також додає, що прихід іноземних компаній на український ринок значно сприятиме його цивілізованому розвитку: «Вони досвідченіші, вони працюють за законом і вимагатимуть від інших гравців того ж самого. Відтак складуть здорову конкуренцію нашим компаніям».
Інша справа, що держава повинна відреагувати на такі перспективи та піти на відкритий діалог у цьому питанні з бізнесом. Насамперед це стосується чинного оподаткування, з яким доводиться працювати геймінг індустрії і яке, за визнанням її представників, є вкрай обтяжливим. Цю ситуацію покликаний виправити законопроєкт № 2713‑д, який внесе необхідні зміни до Податкового кодексу. Проте він ухвалений лише в першому читанні і до другого справа ніяк не доходить. І це стримує прихід багатьох інвесторів на український ринок.
Через таку ситуацію маємо зовсім незначну кількість компаній, які отримали ліцензії на роботу в онлайні. Таких виявилося лише 12, і Лаша Шіхашвілі сумнівається, чи всі вони справді працюють в онлайні.
«Є одна особливість, яка відрізняє нас від інших юрисдикцій, — зазначив він. — В Україні під одну ліцензію можна відкрити лише одне онлайн-казино на одному домені. А на Мальті, наприклад, можна відкрити хоч 100 казино. Тому тут має бути чітка присутність великої кількості компаній. Тоді буде й більше ліцензій. У розвинених країнах їх по 650, по кілька тисяч, а у нас наразі, нагадаю, 12».
Водночас він впевнений, що з часом український гральний бізнес дедалі більше занурюватиметься в онлайн. І справа не лише у фінансових вигодах, хоча кожен бізнес насамперед зорієнтований на це. Є ще й вікові симпатії. Сьогодні онлайном переважно цікавляться клієнти віком до 45 років, старші надають перевагу наземним закладам. Але з плином часу нинішня молодь перейде до іншої вікової категорії — зі своїми симпатіями до онлайну.
В популяризації онлайн-геймінгу відіграє вагому роль і криптовалюта. Вона вже використовується в Україні. Хоча думки щодо неї залишаються суперечливими. Лаша Шіхашвілі ставиться до неї досить обережно: «Я бачу в цьому багато нюансів, ризик-факторів та труднощів. По-перше, тому що це досить непрогнозований ринок. Компанії повинні мати професіонала, який може оцінити їхні дії під час прийняття платежів у криптовалюті. Там є різного виду гаманці, різні види зберігання, різні види конвертації. Та скоріш за все це розвиватиметься, і я не виключаю, що в найближчому майбутньому може з’явитися криптовалюта, яка буде конкретно «загострена» та створена для грального бізнесу».
За словами Лаші Шіхашвілі, держава теж має бути зацікавлена в посиленні позицій гральної онлайн-індустрії, тому що їй досить легко контролювати її дії: «Нікому не зручно вести подвійну та потрійну звітність у онлайн, тому що об’єктивні цифри завжди є в платформах, у системах управління казино. Ти не зможеш змінити результати гри. Це взаємопов’язаний ланцюжок між платіжним оператором, ігровим оператором, оператором азартних ігор. З усіма не можна домовитися. Державі це вигідно, бо за такого зрозумілого оподаткування казино та бізнес намагаються якомога більше заробити, а чим більше вони заробляють, тим більше отримує держава».