Голос держави — інтерв’ю з головою КРАІЛ Іваном Рудим
«Потрібно бути відвертим, дуже багато є відкритих питань, які стримують і бентежать інвесторів як закордонних, так і наших… Але я прихильник того, що є умови роботи і потрібно працювати, а не чекати поки все буде ідеально, а тільки потім давати результат.»
Нещодавно нашому журналу випала нагода поспілкуватися із очільником Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) Іваном Рудим. У відвертій розмові Рудий розказав про основні труднощі в роботі Комісії, про недосконалості закону та, що потрібно змінювати, як йому допомагає досвід учасника АТО, що держава робить для залучення іноземних інвестицій та які надходження вже поступили до бюджету.
Як довго Ви перебуваєте на посаді голови КРАІЛ і як би Ви оцінили прогрес у роботі Комісії за цей час?
До виконання своїх обов’язків я приступив 28 жовтня минулого року, а 30‑го чи 31 числа вже було створено Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей. Щодо результатів, то бачимо, що ринок працює, ліцензійні вимоги прийнято, а до бюджету надходять платежі. Тому фактично, попри все те, що дехто казав, мовляв, у нас нічого не вийде або вийде через пару років, ми поставили рекорд. ЦОВВ було створено за дуже короткий проміжок часу і він показав реальну ефективність.
З якими труднощами Вам найчастіше доводиться стикатися? Останнім часом спостерігаємо часті атаки на Вас і вашу діяльність? З чим Ви це пов’язуєте?
З найчастіших труднощів — це погодження нормативно-правових актів та небажання державних службовців пришвидшуватися. Тобто, якщо термін опрацювання листа 30 днів, то навряд чи його буде хтось розглядати у перший чи другий день, якщо не телефонувати та не просити пришвидшитись. Всі надто повільні, не хочуть вдосконалювати процеси своєї роботи. Також мають місце труднощі погодження, оскільки дуже багато перепон. Дехто себе вважає фахівцями та, на мою думку, просто лобіюють чиїсь певні інтереси під час погодження чи не погодження нормативно-правових актів, які нам вкрай потрібні. Потім ринок ставить нам питання: «Де? Коли?». Наприклад, та ж система моніторингу. Ми відправили порядок її роботи на погодження майже півроку назад. І зараз Мінфін нам це тільки блокує, вставляючи туди просто незаконні правки, і тим самим хоронить цей процес. Але я думаю, що ми це поборемо.
Щодо атак. Залежить, що ви маєте на увазі. Якщо говорити про інформаційні, то давайте будемо відвертими. Понад 10 років ринок був у тіні, і багатьом людям вигідно, аби він там і залишився. Тому збити роботу Комісії, дискредитувати її — це стоїть на порядку денному у багатьох найманих осіб, які закидають безглузді запити або статті. Для прикладу, коли був факт із обшуками НАБУ, ніхто навіть не проявив зусиль і не перевірив інформацію, а просто одразу написали, що я взяв хабаря. І ніхто навіть не подумав, що вдома в мене мама за серце хапалася поки не дізналася правди. Але ми не звертаємо на це уваги. Собака лає — караван іде.
Ви очолили і поринули в роботу Комісії практично як людина без досвіду в гральній індустрії. Як почуваєте себе в цій «піонерській» ролі? Чи Ваш попередній досвід, і робочий, і як учасника АТО, сприяє в цій роботі, наскільки потрібна міцна витримка?
А хто сказав, що в мене не було досвіду в гральній індустрії? Це по-перше. По-друге, це такий самий проєкт, як і будь-який стартап. Ефективний управлінець володіє менеджерськими якостями, які в мене є, оскільки я багато працював продюсером, вів проєкти. Саме тому для мене така робота не нова. Щодо мого досвіду в АТО, то тут я бачу користь у тому, що в мене залишилася нетерпимість до корупції, відчуття справедливості та ставлення інтересів країни над своїми особистими.
Розкажіть нам, будь ласка, про найбільші досягнення Комісії за період її існування? Скільки видали ліцензій за цей рік та скільки грошей із них залучили?
Все, що ми зробили — це наші великі та маленькі перемоги. Від погодження Принципів відповідальної гри до затвердження ліцензійних умов, від першого ліцензійного платежу, який надійшов до казни, до факту роботи майже 100 співробітників у Комісії. Мабуть, найбільше досягнення — це те, що всі оточуючі дуже прискіпливо до нас ставляться і намагаються призупинити, оскільки багатьом ЦОВВ нас ставлять у приклад як ефективний та оперативний орган.
Моїм досягнення вважаю відсутність інтересу до організаційних питань роботи, наприклад, який службовий автомобіль, чи є в мене приймальня тощо.
Для мене був у пріоритеті результат. Тому вже у лютому видали першу ліцензію. Загалом, ліцензій видано більше 40, з надходженнями в бюджет більше 1.2 млрд. грн.
На яких «фронтах» можна було б покращити роботу Комісії?
Якщо дивитися з точки зору здорового глузду та ефективного управління, то на всіх. Я така людина, що прагне до досконалості в усьому. І навіть, якщо я бачу крутий результат, похвалю себе та свою команду, але потім повернусь і подумаю «а як би це зробити ще краще?».
Дійсно, існує багато прогалин, але, на мою думку, перше, що нам потрібно — зробити важливі кроки у вирішені законодавчих питань. Без цього всі наші ідеї і проблеми, які наразі є, не вирішаться.
Важливими залишаються питання нагляду, фінансових санкцій, реклами, фінансового моніторингу, банківського контролю над депозитами.
Нам потрібно хоча б мати змогу блокувати транзакції до нелегальних операторів і також отримати можливість закривати нелегальні заклади, а не передавати просто лист щодо їх діяльності до правоохоронних органів.
Жодних питань до них, вони працюють, але це додаткова ланка. Тож будемо працювати над цими питаннями і сподіваємося на підтримку з боку Уряду.
В одному з Ваших попередніх інтерв’ю Ви сказали, що в цьому році буде надходжень з ліцензій, якщо не помиляюся, 6–7 мільярдів, і що потім не буде багато охочих, проте відкриється простір для інвестування. Чи пестуєте Ви разом із командою окрему інвестиційну політику?
Ми не просто пестуємо, ми намагаємося її впровадити. І наочний приклад цього, що після наших подорожей закордон і спілкування з іноземцями освітній форум приїжджає до України. Але тут потрібно бути відвертим, дуже багато є відкритих питань, які стримують і бентежать інвесторів як закордонних, так і наших. Це невизначеність у податковому законодавстві, невизначеність із конкурсним відбором. Наразі всі чекають хоч якихось зрозумілих правил, за яким можна буде йти далі. Щодо 6–7 мільярдів. Знову ж таки, коли ми говоримо про факт видачі ліцензії, то якщо взяти суму, яка надійшла, і помножити її на 5‑річний термін (як ви знаєте, ліцензія сплачується 5 років, а не за 1 платіж), то вже та сума і вийде. За такою формулою через 5 років до бюджету надійде майже 7,5 мільярдів.
Чи вважаєте, що чинне профільне законодавство та робота Комісії сприяють залученню прямих іноземних інвестицій у галузь, і наскільки український закон про гральний бізнес якісний у порівнянні з іншими європейськими країнами?
Закон недосконалий, і я вже говорив, що потрібно його змінювати. Але я прихильник того, що є умови роботи і потрібно працювати, а не чекати поки все буде ідеально, а тільки потім давати результат. Його дійсно потрібно вдосконалювати, але багато операторів заходить, багато хто цікавиться. Тому над цими питаннями працюємо паралельно.
Як і чи взагалі відбувається у Вас діалог із бізнесом? Наскільки Комісія прислухається до потреб ринку?
Особисто я з бізнесом не спілкуюся, це моя позиція. Ми можемо перетинатися на офіційних заходах, але до мене у кабінет представник якогось оператора не зайде. Для цього у нас є консультативна експертна рада, UGC — потужна новостворена асоціація гемблінгу, яка поєднала майже всіх операторів. Так вони можуть доносити свої побажання, проблеми, пропозиції вирішення, і ми до них прислухаємося. Будемо відвертими, це шлях, який треба пройти об’єднаними зусиллями. Не можна, щоб держава жорстко диктувала умови, а ринок під них підлаштовувався. Потрібно бути гнучкими і розуміти, що легальний апарат — це наш клієнт, наш надійний партнер у боротьбі з нелегальним ринком і це ті люди, які підживлюють новостворений сектор економіки. Тому не можна сказати, що гральний закон — це винятково про казино. Це про фабрики пошиття одягу, про нові робочі місця на заводах, які виготовляють обладнання, це про додаткові виклики таксі тощо. Сфера настільки глобальна і широка, що я не можу сказати, що виконую лише роль голови КРАІЛ, по суті, це відповідальність за цілий сектор економіки. Доля людей залежить від мого рішення, і це велика відповідальність.
Поділіться, будь ласка, стратегією КРАІЛ на найближчі 5 років — пріоритетні кроки, протистояння нелегальному ринку, взаємодія з бізнесом, плани щодо законопроектів тощо?
Основна стратегія — боротьба з нелегальним бізнесом. Я би ще додав захист прав громадян, оскільки ми маємо нести відповідальність за ті прошарки населення, які мають проблеми з ігровою залежністю. І треба думати не як збільшити кількість казино, а як зробити, щоб від цього не страждали люди. Повинно бути розуміння, що казино — це розваги, а не робота, на яку потрібно ходити, щоб заробити кошти. Слід вести просвітницьку діяльність, де розкривати питання різниці легального та нелегального ринків. Усі біди, на які нарікають пересічні громадяни або схильні до популізму посадові особи, це проблеми нелегального грального бізнесу, який не соромиться використовувати брудні методи для вивертання гаманців людей і «підсаджування на голку гри», починаючи з СМС-реклами, закінчуючи алкоголем та наркотиками в клубах. Тому стоїть дуже багато складних завдань, але їх треба виконувати і думати, як захистити наших українців, не розповсюджувати гральну залежність та дійсно залучати інвестиції. Я вважаю, що Україна надприваблива як з точки зору туризму, так і з точки зору інвестування. Єдине, що потрібно — чіткі, зрозумілі закони та їх дотримання.
Наразі від великих компаній переважно йдуть нарікання на неможливість рекламуватися та на неадекватну податкову політику. Раніше Ви казали, що поділяєте думку операторів ринку щодо податків (податок на податок). Тож, які кроки в цьому напрямку заплановано? Чи маєте хорошу юридичну команду для адвокації та лобізму, наскільки якісним є Ваш діалог із народними депутатами та профільними комітетами?
Діалог у нас йде тільки на рівні державних службовців. Нещодавно на урядовому комітеті я аргументував необхідність ухвалення нового податкового закону 2713‑д, у якому були б чітко прописані нові правила оподаткування грального бізнесу, які, на мою думку, є чудовими для початку. Якщо придивитися, є питання, які б хотілося врегулювати, але не потрібно одразу намагатися вибудувати ідеальну модель. Слід розпочинати і подивитися, що можна покращити або змінити. Стосовно реклами ситуація наступна — наш закон досить колізійний. Багато покладено на нас завдань, але не прописано, яким чином ми можемо їх виконати, або це робимо не ми. Наприклад, факт нелегального закладу. Я не можу поїхати і закрити його, мені навіть туди заборонено заходити, я можу цю інформацію тільки передати до правоохоронних органів. З рекламою — аналогічна ситуація. У нас законну діяльність реклами веде Держспоживслужба. Ми як Комісія не можемо згідно з чинним законодавством виявити факт незаконної реклами. Законна чи незаконна — це визначає відповідний орган. Натомість ми можемо накласти фінансові санкції. Це потрібно змінювати і чітко визначати відповідальних осіб зі своїми повноваженнями.
На основі нинішніх результатів роботи Комісії та співпраці з бізнесом — що «пророчите» на 2022 рік, які суми слід очікувати державі від надходжень з гральної індустрії та чи будуть прямі іноземні інвестицій і в якому обсязі?
На жаль, у мене немає чарівної скляної кульки, аби точно спрогнозувати майбутнє. Проте я можу сказати, що той курс і той темп, який ми задали, не збираємося послабляти або зменшувати. Як мінімум це будуть наступні платежі від тих ліцензіатів, які вже отримали ліцензію. Вони продовжуватимуть свою діяльність і виплачуватимуть їх і надалі. Я впевнений, що після змін податкового законодавства потрібно очікувати другу хвилю ліцензіатів. Тому що, давайте будемо відверті, ми говоримо про величезні інвестиції, і всі оператори придивляються один до одного. Хтось придбав ліцензію, решта спостерігає і робить висновки. Пройшов певний проміжок часу і немає «обілєчіванія» операторів, ніхто не ходить і не «кошмарить» їх перевірками, або якимись дурнуватими вимогами щось «порєшать». Я вважаю, що ми з гральним ринком співіснуємо у гармонії. І це чудовий приклад для наступних інвесторів, які реально побачать, що оператори спокійно пропрацювали рік і можна рухатися далі. Стосовно інвестицій я також розраховую на те, що іноземні партнери заходитимуть саме під інвестліцензії. Усьому свій час.
За весь цей період роботи очільником КРАІЛ — чи були недоброчесні пропозиції з боку учасників ринку грального бізнесу, і чи доводилося Вам прощатися з людьми з вашої команди через те, що не витримали спокуси?
Гарне запитання. Мені не пропонували, тому що я обмежив цю можливість. Як вже казав раніше, я не спілкуюся з представниками ринку. По-друге, Комісія — це колегіальний орган із дуже складною системою прийняття рішень. Якщо змоделювати ситуацію, то важко домовитися з усіма членами Комісії, а потім ще й заплатити гроші у бюджет — це така собі логіка. Чи доводилося мені прощатися з тим, хто не витримав спокуси? Наразі ні. І я думаю, один із факторів це те, що у нас достойні заробітні плати. Я на цьому наполягав ще на етапі бюджетування. Казав, що не потрібен ремонт, не потрібні автівки, якісь додаткові блага, але люди мають отримувати достойну заробітну платню. Це саме для того, аби уникнути спокуси за гроші подивитися у інший бік. По-третє, я так розумію, питання стосується нещодавнього скандалу, який відбувся з одним із членів Комісії. Моя позиція полягає в тому, що поки не буде рішення суду, я цю ситуацію не коментую. Дуже легко підійти з чорного боку, і коли ти намагаєшся когось у чомусь звинуватити, здогадки будуть спливати на поверхню. Тому, коли буде рішення суду, тоді і будемо коментувати цю ситуацію.